Розглянуто світову економіку як цілісну систему та матеріальну основу сучасної цивілізації. Значну увагу приділено аналізу процесів інтернаціоналізації, транснаціоналізації та глобалізації економічного життя. Висвітлено взаємодію сукупності міжнародних ринків: товарів і послуг, капіталів, технологій, робочої сили. Досліджено галузеві аспекти розвитку світової економіки та особливості діяльності міжнародних економічних організацій.

Розкрито концептуальні засади міжнародної економічної інтеграції, запропоновано сучасні моделі розвитку інтеграційних процесів (ІП). Наведено перспективи розвитку Європейського Союзу. Проаналізовано особливості розвитку ІП в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також динаміку розвитку інтеграційних угруповань у Латинській Америці. Висвітлено проблеми та перспективи створення єврорегіонів на території України.

Раскрыты концептуальные основы международной экономической интеграции, предложены современные модели развития интеграционных процессов (ИП). Приведены перспективы развития Європейского Союза. Проанализированы особенности развития ИП в Азиатско-Тихоокеанском регионе, а также динамика развития интеграционных группировок в Латинской Америке. Освещены проблемы и перспективы создания єврорегионов на территории Украины.

Розглянуто світову економіку як цілісну систему та матеріальну основу сучасної цивілізації. Проаналізовано процеси інтернаціоналізації, транснаціоналізації та глобалізації економічного життя. Висвітлено взаємодію сукупності міжнародних ринків: товарів і послуг, капіталів, технологій, робочої сили. Особливу увагу приділено галузевим аспектам розвитку світової економіки. Розкрито особливості діяльності міжнародних економічних організацій.

Розкрито проблематику сучасних трансформаційних процесів в українській економіці, її інтегрування у світовий економічний простір. Проаналізовано стан і перспективи модернізації української економіки за умов глобалізації, оцінено природно-ресурсний потенціал економічного зростання. З урахуванням змін у світовій економіці розглянуто нову модель економічного розвитку України. Здійснено грунтовний аналіз передумов, механізмів та економічних векторів участі нашої держави у міжнародних ринках, зокрема, з'ясовано її місце на світовому ринку товарів і послуг, ринку технологій, робочої сили, участі у міжнародних інвестиційних процесах. Досліджено вектори економічного співробітництва України з окремими країнами та економічними угрупованнями з урахуванням геостратегічного становища нашої держави. Охарактеризовано питання функціонування валютно-грошової системи України, основні напрями її взаємодії зі світовими фінансовими ринками, висвітлено місце та роль у сучасному світовому фінансовому середовищі, реалії та перспективи валютної інтеграції за умов фінансової глобалізації, механізми співпраці нашої країни з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Індекс рубрикатора НБУВ: У049(4)6

Рубрики:

Економічна географія окремих країн (економіко-географічне країнознавство)

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)80-56

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто природу й особливості становлення інституційних систем для реалізації суспільного регулювання сучасного економічного розвитку, стимулювання процесів становлення інформаційного суспільства, науково-технічного прогресу у контексті тенденцій інтернаціоналізації та розвитку системи міжнародних економічних відносин. Розкрито макро- та мікроекономічні аспекти інституалізму, проаналізовано закономірності розвитку відкритих економік, їх фінансово-монетарних механізмів. Визначено параметри створення інноваційно орієнтованої соціально-економічної системи.

Рассмотрены природа и особенности становления институциональных систем для реализации общественного регулирования современного экономического развития, стимулирования процессов становления информационного общества, научно-технического прогресса в контексте тенденции интернационализации и развития системы международных экономических отношений. Раскрыты макро- и микроэкономические аспекты институализма, проанализированы закономерности развития открытых экономик, их финансово-монетарных механизмов. Определены параметры создания инновационно ориентированной социально-экономической системы.

Розглянуто світову економіку (СЕ) як цілісну систему. Розкрито сутність понять економічних дискурсу, глобалізації, розвитку та динаміки, транснаціональних корпорацій, фінансового ринку, світового ринку технологій, сегментації світового ринку праці. Визначено умови формування розвитку світового господарства, наведено напрями інтеграції України у міжнародний ринок праці. Описано основні види світового транспорту. Вивчено особливості розвитку інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, охарактеризовано інтеграційні аспекти взаємодії на терені СНД. Розглянуто ресурсно-енергетичний потенціал СЕ, проаналізовано діяльність ООН щодо покращання екологічної ситуації в світі.

Рассмотрена мировая экономика (МЭ) как целостная система. Раскрыта сущность понятий экономических дискурса, глобализации, развития и динамики, транснациональных корпораций, финансового рынка, мирового рынка технологий, сегментации мирового рынка труда. Определены условия формирования развития мирового хозяйства, приведены направления интеграции Украины в международный рынок труда. Описаны основные виды мирового транспорта. Изучены особенности развития интеграционных процессов в Азиатско-Тихоакенском регионе, охарактеризованы интеграционные аспекты взаимодействия на территории СНГ. Рассмотрен ресурсно-энергетический потенциал МЭ, проанализирована деятельность ООН по улучшению экологической ситуации в мире.

Висвітлено інноваційну модель країн СНД у загальної схемі "національна економіка - геоекономічні позиції - геополітичне положення".

Розглянуто міжнародну економіку як цілісну систему, що органічно поєднує традиційні та принципово нові форми, механізми, інструменти міжнародних економічних відносин між державами, міжнародними та наддержавними структурами, фірмами та компаніями. Висвітлено питання розвитку міжнародної торгівлі, валютної системи, руху капіталів, міграції робочої сили за умов глобалізації світового господарства. Акцентовано увагу на проблемах міжнародних інтеграційних процесів, зокрема особливостях інтеграції України у світову спільноту.

Рассмотрена международная экономика как целостная система, органично соединяющая традиционные и принципиально новые формы, механизмы, инструменты международных экономических отношений между государствами, международными и надгосударственными структурами, фирмами и компаниями. Освещены вопросы развития международной торговли, валютной системы, движения капиталов, миграции рабочей силы в условиях глобализации мирового хозяйства. Акцентировано внимание на проблемах международных интеграционных процессов, в частности особенностях интеграции Украины в мировое сообщество.

Розглянуто методологічні проблеми категорії "Транскордонне економічне співробітництво", її місце у загальній структурі транскордонних зв'язків, зміну підходів до визначення цієї категорії у відповідності із переходом до ринкової економіки. Критично оцінено існуючі точки зору щодо віднесення окремих форм міжнародних економічних відносин до цієї категорії.

Розкрито теоретичні основи аналізу геополітичних сценаріїв розвитку, концептуальні засади сценарного аналізу, метасистемні особливості формування геоекономічного простору розвитку. Визначено геоекономічні виміри світової фінансової кризи, економічні виміри глобальних енергетичних ресурсів, ресурсну складову перспективних геоекономічних позицій пострадянських країн. Висвітлено актуальні геополітичні перспективи економіки США, зони вільної торгівлі ЄС, геоекономіку Китаю, економічний потенціал Японії, трансформаційні зрушення в економіці Росії. Проаналізовано стратегічні напрями реалізації національних економічних інтересів, розкрито геоекономічний аспект енергетичної безпеки України, економічні й інституційні пріоритети України за умов кризи та в посткризовий період.

Раскрыты теоретические основы анализа геополитических сценариев развития, концептуальные основы сценарного анализа, метасистемные особенности формирования геоэкономического пространства развития. Определены геоэкономические измерения мирового финансового кризиса, экономические измерения глобальных энергетических ресурсов, ресурсная составляющая перспективных геоэкономических позиций постсоветских стран. Освещены актуальные геополитические перспективы экономики США, зоны свободной торговли ЕС, геоэкономика Китая, экономический потенциал Японии, трансформационные сдвиги в экономике России. Проанализированы стратегические направления реализации национальных экономических интересов, раскрыты геоэкономический аспект энергетической безопасности Украины, экономические и институционные приоритеты Украины в условиях кризиса и в посткризисный период.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти аналізу глобалізаційних явищ в економічній сфері. Особливу увагу приділено формуванню глобального поділу праці на основі диверсифікації міжнародного виробництва й інтерналізації науково-технічної сфери, поглиблення міжнародних інтеграційних процесів. Визначено динаміку та структуру міжнародних ринків товарів і послуг, фінансові складові економічної глобалізації, проблеми глобального управління, світові кризові та тіньові економічні процеси, геостратегічні пріоритети України.

Розглянуто сучасну міжнародну економіку як цілісну систему, в якій органічно поєднуються не тільки традиційні, але й принципово нові форми, механізми й інструменти міжнародних економічних відносин між їх суб'єктами (державами, міжнародними та наддержавними структурами, фірмами й компаніями). Особливу увагу приділено розвитку таких основних форм міжнародних відносин, як міжнародна торгівля, рух капіталів, міграція робочої сили та валютна система за сучасних умов глобалізації світового господарства. Розглянуто комплекс питань, пов'язаних з інтеграцією України у світову спільноту.

Рассмотрена современная международная экономика как целостная система, в которой органически соединяются не только традиционные, но принципиально новые формы, механизмы и инструменты международных отношений между их субъектами (государствами, международными и сверхгосударственными структурами, фирмами и компаниями). Внимание уделено развитию таких основных форм международных отношений, как международная торговля, движение капиталов, миграция рабочей силы и валютная система в современных условиях глобализации мирового хозяйства. Рассмотрен комплекс вопросов, связанных с интеграцией Украины в мировое сообщество.

Висвітлено актуальні питання подолання кризових явищ у сучасній світовій економіці та соціальній сфері країн. Розглянуто проблеми та перспективи застосування в Україні світового досвіду програмно-цільового управління в науково-технічному середовищі. Охарактеризовано моделі антикризового управління на мікрорівні. Проаналізовано вплив інтеграційних процесів на соціально-економічний розвиток регіону в контексті макроекономічного регулювання. Визначено роль інноваційного чинника в розвитку соціально-економічної конкурентоспроможності країни. Вивчено особливості розвитку інфраструктури вітчизняного енергетичного ринку. Досліджено світову практику подолання кризових явищ в економічній сфері за участі міжнародних і регіональних фінансових організацій. Розглянуто інституційні інструменти державного регулювання розвитку кредитно-фінансової системи за умов інформатизації. Розкрито особливості фінансування бюджетного дефіциту у перехідних економіках. Визначено ризики економічного розвитку України за сучасних умов. Наведено рекомендації щодо вдосконалення страхування депозитів в контексті антикризової політики вітчизняного банківського сектору. Охарактеризовано економічний механізм антикризового регулювання розвитку соціально-трудового потенціалу країни.

Розглянуто принципові підходи до розвитку інноваційної діяльності з виділенням шести її принципових моделей: північноамериканська, європейська, японська (разом з Тайванем і Південною Кореєю), китайська (разом з В'єтнамом), центральноєвропейська, а також особливості такої моделі в межах СНД з її різними конкретними проявами в Росії, Бєларусі, Казахстані та інших країнах цього регіону. Оцінено позиції у світовому господарстві нетто-експортерів і нетто-імпортерів інновацій.

Розглянуто основні зміни у співвідношені регіональних секторів світової торгівлі на початку XXI століття у порівнянні з регіональною структурою зовнішньої торгівлі України.

Проаналізовано основні напрями функціонування Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) за сучасних умов. Окреслено специфічні риси цієї організації у порівнянні із іншими міждержавними економічними та політичними союзами. Визначено основні чинники, які впливають на позитивні або негативні наслідки співробітництва України та інших членів ОЧЕС в її межах.

Запропоновано методологічні принципи фінансово-бюджетного регулювання економічних процесів у системі антикризових заходів України. Узагальнено європейський досвід бюджетного регулювання, проаналізовано бюджетно-податкову політику європейських країн в умовах сучасних антикризових засобів. Виявлено особливості бюджетного устрою та бюджетної системи унітарних, федеративних і конфедеративних країн. Розкрито національну специфіку структури державного бюджету в країнах Європи, Азії, Америки. Досліджено бюджетне законодавство як основу бюджетної політики в країнах ОЕСР. Проаналізовано стан державних фінансів і перспективи розвитку бюджетної системи України з урахуванням фінансових обмежень та макроекономічних ризиків. За допомогою економічного моделювання виявлено та здійснено кількісне оцінювання основних макроекономічних ризиків і цільових орієнтирів фінансово-бюджетного регулювання економічних процесів у системі антикризових заходів України.

Показано, що збільшення свободи в цілому та економічної свободи слугує основою для більш високого рівня економічного розвитку країни і посилення її впливу в рамках світової економіки. Переконливо демонструється значне відставання більшості пострадянських країн за показниками розвитку свободи в цілому та економічної свободи, доводячи, що саме вони є узагальненою оцінкою ступеня демократичних і ринкових перетворень у регіоні держав - спадкоємиць Радянського Союзу. Обгрунтовано тісний зв'язок дефіциту свободи і нездатності здійснювати системний інноваційний розвиток економіки, що зумовило і нездатність ефективно використовувати виробничий, кадровий і технологічний потенціали більшості країн СНД, наявні на початок перетворень. Послідовно проводиться ідея про те, що природі економіки пострадянських країн є іманентним відторгнення економічного прогресу, що є об'єктивним наслідком феномену всеосяжної залежності бізнесу від державної бюрократії (і в тому числі - від панування адміністративно залежної власності). При цьому доведено, що формування подібної економічної системи є прямим наслідком здійснення процесів приватизації в регіоні пострадянських країн практично за феодальним принципом. Стверджує, що за останню чверть століття у пострадянських державах "юридичний прогрес" не привів до органічного зростання економічної свободи, а в деяких з них "свобода" проявилась як економічна анархія. В зазначеному регіоні утвердилася "модель залежної економіки", яка лише імітує основні характеристики ринкової економіки і тільки частково відповідає принципам організації ринкового господарства. Подібна мімікрія небезпечна для перспектив розвитку реальної ринкової економіки сучасного світового зразка. Показує, що імодель залежної економікиі існує у двох різновидах - адміністративному та олігархічному. Остання із зазначених форм є характерною для України і Молдови, де економічна залежність лише частково (за окремими напрямами і видами бізнесу) пов'язана з адміністративною вертикаллю. Але не менше значення має концентрично-кругова залежність від олігархічної власності, вибудована за принципом клієнтельських зв'язків. Оцінюючи перспективи розвитку, стверджується, що шляхи подолання "моделі залежної економіки" пов'язані із всебічним посиленням ролі громадянського суспільства і розвитком морально-етичних норм (рішучою відмовою від загального прийняття корупції, від пасивності у відношенні до порушень закону та ін.), із забезпеченням пріоритету цілісних інтересів країни, а не окремих партій або груп олігархів. Він робить узагальнюючий висновок про те, що в суспільстві пострадянських країн повинні визріти ідеологічні та політичні передумови для кардинальної зміни самої природи економічної системи.